В рамках XІII міжнародної науково-практичної конференції відбулась дискусійна панель на тему: «Виконання вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» при підготовці проектно-кошторисної документації до експертизи».

   Організатори конференції запропонували новий, дуже цікавий формат колективного обговорення і вирішення спірних питань. В даному випадку обговорювались ряд положень ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які викликають значну кількість конфліктів під час проходження експертизи проектно-кошторисної документації на будівництво:

-порядок підтвердження цін на будівельні матеріали в складі проектно-кошторисної документації;

-застосування в проектно-кошторисній документації СОУ ресурсних елементних кошторисних норм;

-розрахунок вартості утримання служби замовника при поданні проектно-кошторисної документації в експертизу.

  Cторонами діалогу виступили учасники конференції: фахівці-кошторисники та представники експертних організацій.

   На думку учасників панелі, дискусія між кошторисниками та фахівцями-експертами проектно-кошторисної документації була змістовною і проходила в атмосфері взаємоповаги. По кожному питанню представники сторін активно висловлювали своє бачення, наводили приклади з практики та ділились досвідом. Непросту роль арбітра в цій дискусії погодилась взяти на себе Берендеєєва Олена Василівна, яка, вислухавши аргументи сторін, підводила підсумок і висловлювала офіційну позицію ДП «Укрдержбудекспертиза».

   За відведений час учасники встигли обговорити кілька питань, які дуже часто виникають під час  експертизи проектно-кошторисної документації.

   Порядок підтвердження цін на будівельні матеріали в складі проектно-кошторисної документації.

   Учасники зійшлись в думці, що відповідальним за рівень цін є замовник, який в свою чергу підписує подану в експертизу відомість ресурсів або протокол узгодження цін. У разі відмови замовника підписувати ці документи, експертиза буде наполягати на застосуванні проектною організацією мінімальних цін, керуючись проведеним аналізом цін, які склались в регіоні.

   Застосування в проектно-кошторисній документації СОУ ресурсних елементних кошторисних норм (СОУ РЕКН).

   Учасники погодились, що для реалізації сучасних проектних рішень, розрахунок кошторисної документації не можливий без застосування ресурсних елементних кошторисних норм на нові технологічні процеси. Державні норми, як правило, відсутні. Тому, згідно виступів представників експертиз, за умови отримання письмового дозволу власників СОУ (якщо ця вимога прописана в технічній частині даного СОУ), а також наявності обґрунтування в проектній документації та у технічному завданні саме цієї технології, допускається застосування цих СОУ РЕКН при визначенні вартості об´єктів, зокрема і з бюджетним фінансуванням.

   Розрахунок вартості утримання служби замовника при подачі кошторисної документації в експертизу 

   Це питання викликало найбільш чисельні виступи та обговорення. Думки учасників дискусійної панелі розділились. Одні пропонували в інвесторській кошторисній документації враховувати цю витрату відсотково, тим самим встановивши ліміт коштів на цю витрату, яка вже буде уточнена і підтверджена розрахунком тільки на стадії укладання договору, зокрема виставлена як послуга на окремий тендер через систему «Прозорро». Інші відстоювали необхідність надавати обґрунтувальний розрахунок цієї витрати (керуючись тривалістю виконання робіт, кількістю інженерів та вартістю одного людино-дня) вже на стадії подачі в експертизу. Підводячи підсумок дискусії з цього питання, арбітр констатувала, що існує проблема надмірного розміру даної витрати у окремо взятих кошторисах, порадила застосовувати індивідуальний підхід до кожного кошторису та кожен раз аналізувати отриманий результат.

Підсумки дискусійної панелі:  

   Учасники погодились, що не завжди є однакове бачення та трактування тої чи іншої ситуації, тому пряме обговорення між представниками різних сторін вносить розуміння та конкретику у знаходженні спільної позиції та розумінні кожного окремо взятого випадку. На прикладі дискусійної панелі представники кошторисників отримали цікавий і корисний досвід спілкування з експертами, а представники експертизи в свою чергу почули аргументи кошторисників і точку зору колег з інших регіонів.

  Обидві сторони висловили побажання і в подальшому продовжувати конструктивний діалог в форматі круглих столів, тому що тем для обговорення та спірних ситуації є ще дуже багато.

 Дискусійна панель відбулась за сприяння Асоціації експертів будівельної галузі.