Резолюція науково-практичної конференції«Визначення вартості об’єктів будівництва, проектних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт із застосуванням сучасних технологій і матеріалів. Ціноутворення, управління та документообіг у будівництві – 2016»
Учасники конференції на основі доповідей, розглянутих матеріалів і після їх обговорення вирішили: 1. Вимогою часу є передача на місця повноважень, не властивих центральним органам влади, та встановлення прозорих та зрозумілих правил роботи. Разом з тим у сфері будівництва визначальні параметри вартості праці встановлюються центральним органом виконавчої влади. У зв’язку з цим конференція звертається до Мінрегіону, Мінекономіки, ТК-311 щодо необхідності розробки та впровадження методик для розрахунку: - розміру середньої заробітної плати у будівництві; - вартості людино-дня (людино-години) проектних робіт - вартості людино-години науково-технічного супроводу. Ці методики мають встановлювати прозорий порядок розрахунків для всіх учасників ринку на основі доступних, відкритих статистичних даних, які формуються ринком. 2. Практика використання ДСТУ Б Д.1.1.-1-2013 «Правила визначення вартості будівництва» та супутніх йому ДСТУ-Н, а також державних ресурсно-елементних кошторисних норм свідчить про потребу у подальшому їх вдосконаленні. У зв’язку з цим конференція звертається до Мінрегіону, національного органу зі стандартизації, ТК-311 щодо необхідності внести зміни до національних стандартів з ціноутворення. А саме: - Внести доповнення до підрозділів ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 4.3., 4.4., 5.4., 5.5., 6.2. та 6.3 згідно яким «Вартість матеріально-технічних ресурсів визначається виходячи із нормативної потреби та поточних цін по рядкам локальних кошторисів. При цьому підсумкова потреба матеріально-технічних ресурсів визначається на підставі відомостей ресурсів, а підсумкова вартість – на підставі локальних кошторисів»; - розробити форми та методику складання локального кошторису, договірної ціни та акту виконаних робіт, які встановлюють остаточну вартість по кожному кошторисному рядку, як це прийнято за європейськими нормами; - переглянути існуючі показники та/або методики визначення прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат. Наприклад: загальновиробничі витрати визначати від кошторисної заробітної плати, а адміністративні витрати та прибуток від суми прямих і загальновиробничих витрат.Разом з тим ще 2014 року у резолюції Конференції зазначалось, що системі ціноутворення у будівництві необхідні зміни, які відповідають світовій практиці і наближають роботу вітчизняних підприємств та фахівців до європейських умов. Така реформа вимагатиме перегляду підходів до нормування і ціноутворення у будівництві у відповідності до європейських стандартів, інституційних змін, заходів з боку низки органів державного управління у будівельній, податковій, економіко-фінансовій, статистичній сферах. Для такої роботи доцільно створити незалежну міжгалузеву фахову групу з розробки змін до системи ціноутворення у будівництві. 3. Поповнення вітчизняної нормативної бази новими елементними кошторисними нормами відбувається повільно. Національні стандарти з ціноутворення у будівництві дозволяють кошторисникам самостійно заповнити прогалини нормативної бази, шляхом розробки індивідуальних кошторисних норм та СОУ (стандартів організації України). Для виконання такої роботи необхідні електронні довідники сучасних будівельних матеріалів та будівельних машин, адаптовані до вимог кошторисного нормування. Вони повинні поповнюватись та змінюватись, постійно підтримуватись в актуальному стані, кореспондуватись з діючими довідниками ресурсів ДСТУ елементних кошторисних норм. У зв’язку з цим конференція звертається до ТК-311, щодо створення довідників сучасних будівельних матеріалів які кореспондуються з ДСТУ та СОУ елементних кошторисних норм, розробки та впровадження механізмів їх поповнення та підтримки в актуальному стані, розміщення цих довідників в програмних комплексах з визначення вартості будівельних робіт. 4. З метою модернізації вітчизняної школи проектування та будівництва конференція звертається до Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Мінрегіону щодо необхідності розробити та почати реалізацію державної програми з впровадження БІМ-технологій (BIM) у будівництві України.
|