Уважно і з інтересом прочитав у газеті «Віче-інформ» за 17 – 23 березня  2011 року інтерв'ю Анни Коробової із заслуженим будівельником України головою правління ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктором Чорнухою «Якщо будівельники запрацюють на повну потужність – значить, кризі прийшов кінець». Інтерв'ю збігається з п'ятдесятою річницею фірми, розповідає про її поточний стан і містить  пропозиції щодо виведення  будівельної галузі з кризи.

Мені, інженеру-будівельнику, головному спеціалісту Інституту «Волиньагропроект», який багато років займається розробкою і впровадженням автоматизованої технології проектування, зокрема Автоматизованого Випуску Кошторисів (сьогодні наш інститут  як субпідрядник бере  участь в розробці програмного комплексу АВК-5), було цілковитою несподіванкою прочитати, що одна з пропозицій  В. Чорнухи відносно антикризових заходів  сформульована так: «По-перше поміняти програму АВК-5».  І при цьому В. Чорнуха бере на себе сміливість  надати  цю пропозицію від імені, цитую, «абсолютно всіх будівельників».

Справа тут не стільки в амбіціях одного з розробників програми, скільки у реальній важливості питання. Сьогодні в будівельній галузі нашої держави діє така система  ціноутворення, що практично не можливо визначити кошторисну вартість будови без використання кошторисної комп'ютерної програми. Зазначу, програмним комплексом АВК-5 тільки на Волині користуються  десятки будівельних фірм.

Чим же, за аргументацією автора,  АВК-5 заважає нашим будівельникам вийти з кризи? Спробую цитувати відповідний текст  інтерв'ю і відразу ж коментувати.

«АВК-5 – це єдина програма, яка у нас діє в державі  і за якою ми складаємо кошторис. Вона затверджена Держбудом». Те, що програма була затверджена Держбудом (точніше Мінрегіонбудом України), відповідає істині. АВК-5  розроблена  два з половиною роки тому і рекомендована листом Мінрегіонбуду від 31.12.2008 р. У цьому листі, зокрема, сказано: «...зазначений програмний комплекс дозволяє достовірно визначати вартість будівництва на всіх стадіях його здійснення, відповідає вимогам ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» і рекомендується для застосування…» До слова, саме луцькі розробники програм серії  АВК (у дев'яності роки це АВК-1, АВК-2) виконали свого часу чималу роботу з перекладу  всіх збірників будівельних і монтажних  норм державною мовою.

А ось твердження, що  «АВК-5 – це єдина програма, яка у нас діє в державі…», не відповідає дійсності. В Україні, крім АВК-5, аналогічні  рекомендації отримали з вісім  інших програмних комплексів, наприклад СТС, АС-4, "Тендер-контракт". Просто АВК-5 є найбільш поширеною.

«Останнє коригування програми було більш як три роки тому». У цьому повідомленні немає істини. Програмному комплексу  АВК-5, що прийшов на зміну АВК-3, немає і трьох років. А з моменту впровадження  АВК-5 (з січня 2009-го року) його розробники, намагаючись  оперативно віддзеркалювати всі актуальні зміни у вітчизняному будівельному ціноутворенні,  випустили   три нові  редакції  і до кожної з них  – по декілька оновлень. Останнє з оновлень (щодо державних новацій  з розрахунку єдиного внеску на соціальне страхування)  було надіслане всім користувачам  АВК-5  25-го лютого цього року.

«Це дуже збиткова програма». Ця заява подібна, на мою думку, тому, якби  головний бухгалтер збанкрутілої компанії заявив, що  причиною її банкрутства є саме програмний комплекс «1С бухгалтерія».  Програма АВК-5, так само, як і всі інші кошторисні програми України, лише віддзеркалює діючі у державі «Правила визначення вартості будівництва» і, за замовчуванням, саме їх реалізує. Однак вона все ж надає користувачеві  можливість здійснення індивідуальних підходів до визначення вартості будівництва.  Якщо будівельника не влаштовують застарілі державні будівельні ресурсні норми (у них, на жаль, висвітлені будівельні технології ще радянських часів), програма дозволяє створювати і надалі використовувати так звані  «індивідуальні норми». У сьогоднішньому будівництві стан справ такий, що  в регіонах України фактично не існує ніяких офіційних документів з  актуальними цінами будівельних матеріалів, у яких би ті ціни постійно  контролювалися обласними держадміністраціями (крім, зауважу, Івано-Франківської області) і мали б закладатися у кошторисну документацію. Тому  АВК-5 надає можливість будівельнику самому вводити і використовувати актуальні регіональні  ціни.  Такою можливістю програми треба користуватися ще на стадії складання тендерної пропозиції.

"Порядок будівництва такий. Спочатку оголошується тендер. Різні будівельні організації висувають свої пропозиції. Наприклад ми виграли тендер. Тоді ми подаємо Замовнику документи, узгоджуємо з ним договірну ціну".

Можливо саме так наші будівельники  і працюють, але то не є порядок. Порядок має бути дещо іншим. Після того, як  оголошено тендер,  претендентом надаються необхідні документи і зразу ж називається ціна будівництва, що влаштовує Підрядника. На те він і тендер! Після розгляду Замовником усіх тендерних пропозицій, у тому числі цін,  виявляється, виграно тендер, чи ні. І, якщо тендер виграний, то саме ціна тендерної пропозиції стає Договірною ціною  і  додатком до майбутнього контракту.  Сьогодні  принцип, яким користувались у радянські часи: «Головне – вв'язатись у бійку, а там – побачимо», – як правило, призводить до збитків.

Програма АВК-5, крім складання Актів виконаних робіт, дозволяє розрахувати вартість будівництва на стадії проекту (тут розрахунки  виконуються за державними нормами) і на стадії складання контракту для визначення коректної Договірної ціни з можливістю урахування реальних для будівельної фірми витрат ресурсів і актуальних цін на них.  Саме це, за умови грамотного   використання (підкреслюю це) програми АВК-5, дозволяє передбачати можливі проблеми та ускладнення при будівництві об'єктів, що фінансуються за державні кошти,  щоб  запобігати ситуації, коли вже після завершення будівництва з'ясовується, як пише В. Чорнуха, що «фактично 70% всіх великих об'єктів є збитковими». Повідомлю, що програма  АВК-5 використовується сьогодні при будівництві таких складних бюджетних споруд, як об'єкти  Євро-2012 у Києві, Львові, Донецьку, але жоден з генпідрядників не бачить саме її причиною своїх проблем.

Наявність автоматизованої технології визначення вартості будівництва (всі Акти виконаних робіт виконуються через АВК-5) дозволяє Замовнику ефективно контролювати звітні документи Підрядника на їхню відповідність узгодженим кошторисам Договірної ціни. Саме це захищає Замовника від можливих зловживань і, звісно, не завжди подобається Підряднику.  Але до цієї властивості АВК-5 нашим будівельникам час вже й звикнути.

Корінь зла, якщо говорити коректно, зовсім не у програмі, а у діючих  в Україні «Правилах визначення вартості будівництва». Вони і сьогодні орієнтують будівельників на давно застарілі ресурсні норми будівельних і монтажних робіт, не забезпечують в обласних центрах України організації державних служб, що офіційно відслідковували б актуальні  ціни на будівельні матеріали та вироби. Вони некоректно рекомендують розраховувати прибуток Підрядника у складі вартості будови через трудомісткість її  будівництва, в той час, як  у всіх інших  галузях господарства рентабельність, як відомо, розраховується, спираючись на виробничу собівартість.  Діючі в Україні нормативні показники кошторисного прибутку не забезпечують у будівництві і половини мінімально необхідної рентабельності (10 – 12%), що, скажемо відверто, об'єктивно штовхає будівельника на різні зловживання.

Але для того, щоб голосно заявити про необхідність  давно назрілих  змін у діючих в Україні «Правилах визначення вартості будівництва», треба, по-перше, усвідомити, що  вони безнадійно застаріли і є гальмом  як у поточній роботі, так і у розвитку будівельної галузі, і по-друге – виступити з критикою міністерства, що складає такі правила,  – сьогодні це Мінрегіонбуд України.

«В ній закладена заробітна плата – 2 тисячі 300 гривень. Сьогодні будівельнику треба платити три тисячі і більше». Спішу повідомити В. Чорнусі, що в АВК-5 зарплату можна легко переналагодити і на три тисячі, і на більше. Це займає при роботі на комп'ютері (щойно перевірив) 25 секунд. Але ж середній рівень зарплати у будівництві (2300 гривень) залежить не від АВК-5, він встановлений державою, Мінрегіонбудом, і саме на цей рівень  орієнтовані Замовники будівництва, що фінансується з бюджетних коштів.  І я впевнений, що В.  Чорнуха  про це добре знає.

Крім наведених вище "аргументів", В. Чорнуха нічим не доводить своєї пропозиції «поміняти програму АВК-5».    

Добре усвідомлюю собі, що програма не може бути бездоганною, але всі її недоліки  із розряду «Це можна було б зробити краще». І розробники програми АВК-5 постійно працюють над її удосконаленням.

В останні роки, починаючи з кризи, мені доводилося неодноразово друкувати у будівельних київських журналах та інтернет-виданнях  статті з приводу недосконалості діючих «Правил визначення вартості будівництва»,  писав я в них і про своє бачення  шляхів виведення будівельної галузі держави з кризи. Але, схоже, багатьом  будівельним бонзам просто не вигідно навести лад у будівельному ціноутворенні.  Бо саме ці «Правила…» у докризові часи  дозволяли їм отримувати прибутки в 40 – 100%, а при будівництві житлових будинків – і до 200%, що, в кінці кінців, не могло не призвести до глибокої кризи у будівельній галузі, яка співпала у часі з кризою всесвітньою. Усвідомлюю: декому у Мінрегіонбуді не подобаються такі виступи одного з розробників АВК-5. Але ціна питання вдосконалення будівельного ціноутворення надто висока для всіх нас, щоб стояти осторонь, особливо, якщо ти знаєш, що належить робити.

Схиляюсь до думки, що  і заслужений будівельник України В. Чорнуха, в цілому, хотів саме виправлення стану з будівельною галуззю в державі, даючи це інтерв'ю газеті  «Віче».